Україна та Російська Федерація мала завжди тісні торгово-економічні відносини, що пов’язано як з історичними факторами, так і з географічно-економічним положенням країн. За останній час, у зв’язку з напруженою політичною ситуацією, торгово-економічні відносини між Україною та Російською Федерацією значно погіршилися, а обсяг торгівлі знизився більш ніж в два рази. Таке становище не могло не вплинути на господарську діяльність не лише великих державних підприємств, які були тісно пов’язані з російськими підприємствами в технологічних процесах, але і досить великої кількості підприємств в приватному секторі, які мали великий ринок збуту своїх товарів на території Російської Федерації.

За 2014-2015 роки склалася неоднозначна ситуація та відсутнє чітке розуміння щодо можливості подальшого співробітництва з контрагентами, як юридичними особами, так і приватними підприємцями, які є резидентами Російської Федерації. Це спричинено не лише особистими суб’єктивними чинниками, але і об’єктивними, адже, до ряду юридичних та фізичних осіб були застосовані санкції міжнародним співтовариством, такі як: обмеження в’їзду на території деяких країн, обмеження кредитування інвестиційних програм, обмеження в проведенні банківських операцій, блокуванні активів на зарубіжних банківських рахунках, заборона торгівлі з Російською Федерацією товарами оборонного призначення та товарами подвійного призначення тощо.

Проте потрібно зважати, що ми живемо з часи глобалізації світової економіки, а тому повністю обмежити економічні процеси між державами неможливо. На сьогодні для багатьох вітчизняних суб’єктів господарювання постало питання можливості та ризиків співпраці із контрагентами з Російської Федерації. Про це – у матеріалі.

1. Санкційні списки.

Щодо застосування санкцій, що були введені зі сторони України, то нормативно-правову базу Україна готувала майже рік і 14 серпня 2014 року (набув чинності 12 вересня 2014 року) був прийнятий Закон України «Про санкції» (далі - Закон).

Цим Законом передбачається можливість застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи - нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність та загрожують національним інтересам та суверенітету України.

На виконання положень зазначеного вище Закону, Кабінет Міністрів України видав розпорядження від 11 вересня 2014 р. № 829-р «Про пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів», яким затверджує списки осіб до яких застосовуються санкції. Переважно ці списки закриті, під грифом «для службового використання». Лише в вересні 2015 року, Рада безпеки та оборони України сформувала відкриті списки осіб до яких застосовуються санкції, а Указом Президента України від 16 вересня 2015 року № 549/2015, ці списки були затверджені. До українського санкційного списку було включено 105 юридичних осіб та 388 фізичних осіб. Перелік включає переважно великі російські державні корпорації або підприємства з часткою держави, що займаються господарською діяльністю в паливно-енергетичному чи оборонному секторі економіки.

Однак, потрібно враховувати, що до списку включено не лише великі державні корпорації, але і великий перелік російських банків, що створює додаткові ризики при ведені господарських операцій з російськими контрагентами. З особами з зазначеного переліку жодних господарських відносин вести не можна, так як будь-які господарські та фінансові операції блокуються і, до того ж, відразу підпадаєте під фінансовий контроль та особливу пильність з боку спецслужб.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про санкції» зазначено, що підставами застосування санкції є:

1) дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб’єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод;

2) резолюції Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй;

3) рішення та регламенти Ради Європейського Союзу;

4) факти порушень Загальної декларації прав людини, Статуту Організації Об’єднаних Націй.

Тобто, якщо говорити про можливість співробітництва з контрагентами з Російської Федерації, то потрібно враховувати, чи не є вони в санкційному списку не лише України, але і країн Євросоюзу, ООН, США та ряду інших країн, які долучилися до санкцій.

2. Ризики при проведенні розрахункових операцій.

З 2014 року в Україні фінансово-розрахункові операції в банківських установах, особливо якщо це пов’язано з отриманням валютної виручки, під пильним контролем регулятора – Національного банку України. Якщо говорити про фінансово-розрахункові операції з російськими контрагентами, то додатково потрібно враховувати, що Постановою Національного банку України від 01.10.2015 № 654 «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» визначено, що якщо такі операції будуть проводитись до осіб або в їх інтересах, до яких застосовано санкції, то банк зобов'язаний відмовити клієнту у встановлені ділового контакту та у виконанні розрахункового документа на користь особи, зазначеної в санкційному списку, до якої застосовано санкцію «зупинення фінансових операцій», «блокування активів», у тому числі на користь банку-нерезидента.

До того ж, пункотом 7 статті 1 Постанови Національного банку України від 01.10.2015 № 654 «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» передбачено, що банківські фінансові установи мають право заблокувати кошти чи зупинити фінансові операції осіб, зазначених у санкційному списку, у такому порядку:

• кошти, що надійшли на користь особи, зазначеної в санкційному списку, до якої застосовано санкцію "блокування активів", банк зараховує на банківський рахунок цієї особи, а у разі відсутності в банку рахунку такої особи, банк обліковує кошти на відповідному балансовому рахунку, призначеному для обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку;
• кошти, що надійшли на користь особи, зазначеної в санкційному списку, до якої застосовано санкцію "зупинення фінансових операцій", банк обліковує на відповідному балансовому рахунку, призначеному для обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку;
• кошти, що надійшли на користь клієнта від особи, зазначеної в санкційному списку, до якої застосовані санкції "блокування активів" та/або "зупинення фінансових операцій", банк обліковує на відповідному балансовому рахунку, призначеному для обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку;
• банк зобов'язаний відмовити у виконанні розрахункового документа клієнту, зазначеному в санкційному списку, що є ініціатором переказу та до якого застосовані санкції "блокування активів", "зупинення фінансових операцій" та/або "запобігання виведенню капіталів за межі України";
• банк зобов'язаний відмовити клієнту у виконанні розрахункового документа на користь особи, зазначеної в санкційному списку, до якої застосовано санкцію "зупинення фінансових операцій", у тому числі на користь банку-нерезидента. Банк виконує розрахунковий документ на користь клієнта такого банку-нерезидента, якщо такий клієнт не зазначений у санкційному списку;
• банк зобов'язаний відмовити особі, зазначеній у санкційному списку, до якої застосовані санкції "блокування активів" та/або "зупинення фінансових операцій", у здійсненні операції за її банківським рахунком з використанням електронного платіжного засобу;
• банк зобов'язаний відмовити клієнту у виконанні будь-якого розрахункового документа на користь особи, зазначеної в санкційному списку, до якої застосовано санкцію "зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань";
• банк зобов'язаний відмовити клієнту у виконанні розрахункового документа по фінансових зобов'язаннях з надання кредиту, у тому числі через купівлю цінних паперів, позики, фінансової допомоги, гарантії, з купівлі цінних паперів на користь особи, зазначеної в санкційному списку, до якої застосовано санкцію "зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань (заборона надавати кредити, позики, фінансову допомогу, гарантії; заборона здійснювати кредитування через купівлю цінних паперів; заборона придбання цінних паперів)";
• банк повертає клієнту розрахунковий документ без виконання і проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на Закон України"Про санкції" та Указ Президента України від 16 вересня 2015 року № 549/2015), що засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, який виконує функції контролера.

Згідно положень вищезазначеної Постанови НБУ, банк виконує розрахунковий документ на користь клієнта такого банку-нерезидента, якщо такий клієнт не зазначений у санкційному списку.

Тобто при здійснені розрахунково-господарських операцій з контрагентами з Російської Федерації потрібно враховувати не лише чи внесено юридичну особу чи засновника юридичної особи до списку, але в якому саме банку вони обслуговуються, оскільки, як було вище зазначено, в санкційні списки внесено досить великий перелік банківських установ Російської Федерації.

3. Ризики при поставці товарів.

Щодо можливості поставки товарів, то сама поставка товарів в Російську Федерацію, з юридичного боку, можлива, проте, фактично, по-перше, потрібно врахувати, чи не віднесено вашу групу товарів до товарів оборонного, енергетичного комплексу або товари подвійного призначення, купівля-продаж яких заборонена; по-друге, чи прийме ці товари сама Росія, оскільки, у них свої санкції та «неоголошене» ембарго на ввезення товарів з України.

Визначення, що таке «товари подвійного призначення» та їх перелік зазначено в ВАССЕНААРСЬКІЙ ДОМОВЛЕНІСТІ щодо контролю за експортом звичайних озброєнь та товарів і технологій подвійного використання від 1996 року. Україна та ряд інших країн міжнародного співтовариства, в тому числі і Російська Федерація, також є членом даної угоди і користується переліком товарів подвійного призначення визначеним в додатку до даної угоди. Зрозумілим є те, що ряд товарів, зокрема продовольчого призначення, в перелік не входить. Проте можна наштовхнутись на ситуацію, коли державні органи Російської Федерації, зі своїх «міркувань», можуть не допустити ввезення товарів українського походження. До того ж, важливим моментом є митне оформлення поставки товарів в режимі експорту до Російської Федерації, так як єдиних роз’яснень щодо цих випадків Державна митна служба не надає, потрібно додатково враховувати і ці ризики та завчасно оформлювати відповідну документацію.

Важливим моментом є і сам перетин кордону з Російською Федерацією, адже велика частина кордону для перетину недоступна, у зв’язку з загальновідомими обставинами, а інші пункти пропуску на кордоні працюють в режимі підвищеної боєвої готовності, а тому є свої обмеження.

Враховуючи вищезазначене, можна підсумувати наступне:

1. Здійснення співробітництва з контрагентами з Російської Федерації прямо не заборонене, проте є обмеження:

- це повинні бути компанії, які не займаються господарською діяльністю в оборонній, енергетичній сфері та не виробляють товарів, які можуть підпадати під поняття «товари подвійного призначення»;

- компанії не внесені до санкційних списків України та міжнародного співтовариства.

2. Перед укладенням контракту потрібно перевіряти контрагента та його засновників, а також банківську установу, в якій обслуговується контрагент, щодо факту наявності чи відсутності внесення їх до санкційних списків.

3. Для уникнення ризиків, пов’язаних з неможливістю отримання оплати за вже поставлений товар, оскільки грошові кошти після поставки будуть просто не зараховані або заблоковані на рахунках банку, - в договорах поставки слід передбачати 100% передплату.

4. Необхідно вказувати в Договорах поставки, що поставка товарів здійснюється для використання товарів виключно на території Російської Федерації, та те, що товари не будуть використовуватись для виробництва озброєння. Проте завжди буде ризик, що контрагент виявиться недобросовісним та буде здійснювати господарські відносини на тимчасово окупованих територіях невизнаних республік ЛНР, ДНР, Криму.

5. Перед поставкою товарів потрібно проконсультуватися щодо митного оформлення товарів та уточнити, через який саме пункт пропуску можна буде перетнути кордон.

6. Важливо пам’ятати, що будь-які господарські операції з російськими контрагентами на особливому фінансовому моніторингу в банківських установах та «негласно» на особливому контролі у ДФС та СБУ.