В період значних змін, які наразі відбуваються у податковому законодавстві, для платників податків актуальним залишається питання притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб за податкові правопорушення.
В даній статті ми хотіли би запропонувати дієвий спосіб, який допоможе запобігти передчасному притягненню до такої відповідальності, а можливо, за умови правильної аргументації, взагалі призведе до скасування рішення, яким встановлено правопорушення.
Зазначений спосіб полягає на зосередженні захисту в справі про адміністративні правопорушення на оскарженні рішення податкового органу, на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення.
Так, статтею 56 Податкового кодексу України встановлено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Пунктом 1 вказаної статті визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до положень п. 15. ст. 56 Податкового кодексу України, подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Таким чином, до завершення процедури адміністративного оскарження, факт вчинення правопорушення не є встановленим. Тобто відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Аналогічна ситуація виникає і при судовому оскарженні рішення контролюючого органу, оскільки відповідно до Закону, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Наразі формується вірна на наш погляд судова практика, якщо на момент розгляду протоколів про адміністративні правопорушення, рішення, на підставі яких встановлено вину особи у вчиненні правопорушення, оскаржено у передбаченому законом порядку, і процедуру оскарження не закінчено, такі рішення не можуть бути підставою для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, а провадження підлягають закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Отже, для того щоб запобігти безпідставному та передчасному притягненню до адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавстванеобхідно зробити наступні кроки:
- Подати скаргу (позов) на рішення податкового органу, яким встановлено правопорушення, до контролюючого органу вищого рівня або до суду в порядку, передбаченому ст. 56 Податкового кодексу України.
- Надати суду, який розглядає протокол про адміністративне правопорушення, докази подання скарги (позову), та заявити клопотання про закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП (за відсутності події і складу адміністративного правопорушення).