Податок на прибуток

Весь обсяг послуг, які покупець - резидент може отримувати від постачальника-нерезидента, умовно можна розділити на дві основні групи:

• послуги, які включається до податкових витрат 
• послуги, які не включаються до податкових витрат. 

При цьому послуги, які включаються до податкових витрат, мають низку додаткових обмежень, як правило у вигляді максимального розміру таких витрат.

Принциповим є поділ витрат в залежності від особи, яка надає послуги.

Так згідно п. 161.2 ст. 161 ПКУ, при придбанні товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх витрат у сумі, що становить 85% вартості цих товарів (робіт, послуг).

Особливе обмеження встановлено для витрат типу "роялті". Подібні витрати включаються до податкових витрат в обсязі не більше 4 % від доходу за попередній рік.

При цьому існує повна заборона на формування подібних витрат в трьох випадках:

а) отримувачем роялті є нерезидент, що має офшорний статус;

б) отримувач роялті не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати;

в) роялті виплачуються щодо об'єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.

Окремі обмеження також передбачені для витрат типу "консалтинг, маркетинг, реклами" та "інжиніринг".

Згідно п. 139.1.13 числовий ліміт витрат "консалтинг, маркетинг, реклами" становить так само, як у випадку з роялті, - 4 відсотки доходу від реалізації за рік, що передує звітному. При цьому такі витрати взагалі не враховується у витратах, якщо такі послуги надані нерезидентами з офшорними статусами.

Витрати на "інжиніринг" згідно п. 139.1.14 обмежені 5 % митної вартості обладнання, імпортованого згідно з відповідним контрактом.

При цьому такі витрати не підлягають включенню до витрат у випадку коли:

а) особа, на користь якої нараховується плата за послуги інжинірингу, є нерезидентом, що має офшорний статус;

б) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги.

Податок на додану вартість

Оподаткування послуг ПДВ залежить від формального визначення місця надання послуг, наведеного в п. 186.2 - 186.4 Податкового кодексу Україна.

ПДВ оподатковуються виключно ті послуги, місце поставки яких визначення на території України.

Приклад. 1. Нерезидент надає рекламні послуги з розробки рекламних плакатів резиденту. І хоча нерезидент знаходиться за межами України і реально такі послуги надаються не в України, місцем поставки таких послуг згідно п.п "б" п. 186.3 вважається Україна і вони оподатковуються ПДВ по ставці 20 %.

Зворотній приклад. 2. Нерезидент отримує рекламні послуги з просування його товару в Україні від резидента. І хоча реально послуги надаються в Україні, місцем поставки таких послуг згідно п.п "б" п. 186.3 не вважається Україна і вони не є об'єктом оподаткування ПДВ.