Фактичні військові дії на частині Східної України ставлять багато запитань не тільки політичного та морального характеру. Ми хотіли б поговорити про документальне оформлення зупинення роботи на час проведення військових дій.

Як вчиняти роботодавцю, якщо підприємство фактично не може виконувати свої функції, унаслідок високого ризику для життя і здоров’я працівників? І які гарантії має працівник, який не може працювати з вини обставин, не залежних від його волі?

Одним з варіантів може бути ініціація процедури простою на підприємстві.

Так, "простій – це зупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов, потрібних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами" (частина перша ст. 34 КЗпП).

Таким чином, фактична відсутність належних умов праці та допуску до робочого місця може розглядатися як «відсутність організаційних або технічних умов, потрібних для виконання роботи» в рамках ст. 34 КЗПП. Згідно зі ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Дії щодо документального оформлення простої можна відобразити в такій таблиці.

Порядок документального оформлення процедури простою на підприємстві наступний: