1 Deshunin & partners law firm - Publications
Main page Publications  
Publications
Filter of publications
date:
Author:
Practice:
Recent news
Publications
Определение последнего рабочего дня при увольнении [UA]
21.04.2013

У галузі трудового права, що часто регулюється застарілим законодавством, іноді можна зустрітися з питаннями, відповіді на які є, здавалося б, доволі простими. Однак попри все такі питання часто задаються спеціалістами з кадрової роботи, діловодами, більше того часто і працівниками органів державної влади.

Питання, що розглядається, актуалізувалося коли центр зайнятості відмовився ставити на облік працівника, якого було звільнено з формулюванням дати звільнення у такий спосіб «Звільнити з 31 березня».

Центр зайнятості зазначив, що вказане формулювання означає, що останнім робочим днем працівника було 30 березня, отже заробітна плата, нарахована за 31 березня – нарахована безпідставно.

Спробуємо розібратися у цьому питанні. Відповідно до статті 241-1 Кодексу законів про працю – строки виникнення і припинення трудових прав та обов’язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Отже, якщо в наказі на звільнення зазначено: «звільнити з 31 березня…», - працівник вважатиметься звільненим з наступного дня після того дня, з якого починається строк звільнення. Оскільки строк звільнення починається з 31 березня – наступний за ним день – 1 квітня. Виходячи з вищевикладеного, працівник вважатиметься звільненим з 1 квітня.

Дане твердження підтверджується і п. 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58., де прямо зазначається, що «днем звільнення вважається останній день роботи».

Тобто, день звільнення – це останній день, коли працівник перебуває в трудових відносинах з роботодавцем. Отже, якщо фактично останнім днем роботи було 31 березня (що зазначається в Табелі обліку робочого часу), то цей день вважатиметься днем звільнення працівника.

Відповідно до ст. 47 Кодексу Законів про працю: власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, якщо в наказі на звільнення вказано – «звільнити з 31 березня…», - то 31 березня буде вважатися останнім днем роботи працівника, а отже і днем звільнення та днем видачі трудової книжки.

Слід зазначити, що на практиці формулювання «звільнити з…» досить часто викликає неоднозначне тлумачення. Тому для уникнення непорозумінь пропонуємо наступне формулювання: «Звільнити з 31 березня 2013 року. Останнім робочим днем вважати 31 березня 2013 року».

Висновок: Днем звільнення вважається останній день роботи, а не наступний за ним день. Однак, для уникнення подвійного тлумачення пропонуємо формулювати запис про звільнення наступним чином: «Звільнити з 31 березня 2013 року. Останнім робочим днем вважати 31 березня 2013 року».

Опубліковано в "Бухгалтер і Закон"


 Возможно, Вам будут полезны следующие материалы:

Об оформлении трудовых отношений с работниками при выделе предприятия

О необходимости подачи отчетности по форме 3-ПН

Входит ли испытательный срок в срок отпуска

Особенности начисления ежегодного отпуска

Может ли Директор руководить компанией без трудового договора


Алена Мирко
Contacts
Law company Deshunin & partners
1-3 Kyrylivska St., Kyiv
map
Publications
How shall retailer prevent robbery in his shop [UA]
Не секрет, що відкритість та доступність для огляду сучасних торгівельних площадок несе власникам не тільки вигоди, а й створює певні складнощі. Так, зокрема, доволі актуальним є питання захисту від крадіжок, які здійснюються у магазинах. Пропонуємо розглянути це питання на предмет кваліфікації таких крадіжок та запобігання таким явищам. Основні правові моменти при кваліфікації крадіжки За суттю своєю такі дії відносяться Кримінальним кодексом до крадіжки. Закон (ст. 185 Кримінального кодексу України) визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Від усіх інших форм викрадення крадіжку..
What our clients say about us
"  Fashion Retail is always in the center of numerous controlling bodies. Qualified legal assistance of the law firm “Deshunin and Partners” allows us to protect the interests of our company effectively and on a timely manner.   "
Baltica Retail Ukraine Ltd, Chechelev Maxim Y.
read all