Для багатьох імпортерів, в тому числі і для фармацевтичних компаній, не є новиною особлива увага, з якою ставляться працівники митних органів до імпортованих лікарських засобів. Кажучи просто, митні органи протягом 2012 року використовували усі засоби, аби наповнити бюджет за допомогою різних методів, що не завжди відповідають законодавству.
Протягом 2012 року «новаторські підходи» відчули на собі фармацевтичні компанії. Так, при процедурі розмитнення лікарських засобів, віднесених до групи 3304 УКТЗЕД, що містять частку спирту, працівники митних органів присвоювали код товару 2208 (продукти зі спирту), що спричинює обов’язок сплатити акцизний податок та ПДВ, а також покладає на підприємство інші негативні наслідки, зокрема обов’язок отримувати ліцензію на імпорт товару та його реалізацію, здійснити маркування товару.
Законодавче регулювання питання
Цікаво, що на рівні Законів питання щодо розмежування алкогольних напоїв та лікарських засобів вирішено чітко.
Закон України «Про лікарські засоби», визначає, що лікарські засоби - речовини або їх суміші природного, синтетичного чи біотехнологічного походження, які застосовуються для запобігання вагітності, профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або зміни стану і функцій організму.
Цей же Закон встановлює обов’язок провести процедуру сертифікації та державної реєстрації лікарського засобу. Згідно із Законом України «Про митний тариф України» до групи 22 (алкогольні і безалкогольні напої та оцет) не відносяться лікарські засоби товарної позиції 3003 та 3004.
Таким чином, якщо товар відповідає визначенню лікарського засобу, пройшов процедуру сертифікації та реєстрації, його не можна віднести до інших груп товарів, в тому числі алкогольних напоїв.
Міністерство охорони здоров’я України стало на бік фармацевтичних компаній та споживачів та надіслало до Держмитслужби відповідний Лист-Роз’яснення від 14.03.2012 року, яким підтвердило вищенаведені доводи та міркування. Проте не такою є позиція Державної митної служби України, вона закріплена у Листі «Державної митної служби» від 16.05.2011 року «Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД» та полягає у наступному: «визначення та трактування терміну "лікарські засоби" в Законі України «Про лікарські засоби» та УКТЗЕД різні. Це пов'язано з тим, що Закон регулює правовідносини, пов'язані із створенням, реєстрацією, виробництвом, контролем якості та реалізацією лікарських засобів та поняття "лікарські засоби" включає всі речовини, які можуть в тій чи іншій мірі вплинути на організм людини і з цієї причини повинні піддаватись контрольним заходам. Визначення продукту як лікарського засобу в національному законодавстві або в будь-якій фармакопеї не є вирішальним чинником для його класифікації в цій групі. Враховуючи дане положення, наявність реєстраційного посвідчення на лікарський засіб не є визначальним для його класифікації у групі 30 згідно з УКТЗЕД. Товари, що виготовлені з водно-спиртових екстрактів рослин, незалежно від наявності в них лікарських речовин (вітамінів, алкалоїдів тощо), призначені для підтримки загального стану здоров'я та доброго самопочуття, а не для лікування та профілактики певного захворювання, повинні класифікуватись у товарній підпозиції 2208 90.»
Судова практика підтверджує правильність позиції фармацевтичних компаній - причому, якщо на рівні місцевих адміністративних судів питання вирішується по-різному, то Вищий адміністративний суд України вирішив питання на користь фармацевтичної компанії та підтвердив скасування Рішення митного органу (справа за позовом ТОВ «Мітек» до Київської регіональної митниці).
На рівні судів першої та апеляційної інстанції відзначимо Рішення окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-2806/12/2670 та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у цій же справі за позовом ТОВ «Оптіма фарм, ЛТД» до Київської регіональної митниці про скасування рішення про визначення коду товару. Щоправда суть спору полягала у перекваліфікації коду товару з лікарського засобу на біологічну добавку, проте механізм оскарження тут застосовується один й той же.
Так ,зокрема аргументація суду на користь позиції декларанта полягала не тільки у формальній відповідності лікарських засобів поняттю, що встановлене законодавством, але й фактичне призначення засобів для лікування відповідних хвороб. На підтвердження цього суд розглядав матеріали реєстраційного досьє засобу у Мінохоронздоров’я, інструкції про застосування засобу, тощо.
Проте, як саме потрібно оскаржувати дії органів митниці у цьому випадку, я розповім у окремій статті, тут же хотілося зупинитися на загальному описі проблеми та діях, які, можливо, і убезпечать Вас від незаконних дій митниці при перекваліфікації товарів.
Рекомендовані дії
У даному випадку основна увага має бути приділена процедурі правильного митного оформлення товарів та отримання коректного попереднього рішення щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД.
Для цього рекомендуємо здійснити такі кроки:
- ідентифікувати товари, які знаходяться під ризиком зміни коду товару (спиртомісткі лікарські засоби, вітамінні засоби, тощо);
- розподілити товарні потоки таким чином, щоб товари «групи ризику» проходили окремо від інших товарів;
- мати якісно оформлені щодо сертифікації та державної реєстрації продукту як лікарського засобу на території України;
- витребувати з МОЗу або ж самостійно сформувати матеріали реєстраційного досьє на лікарський засіб;
- перевірити, щоб товар було розфасовано для роздрібної торгівлі (зокрема для флаконів), або ж товару було надано дозованого вигляду (для таблеток, ампул, тощо);
- забезпечити розміщення інформації про дозу діючої речовини на маркуванні лікарського засобу, що наноситься на етикетку, зовнішню та внутрішню упаковку лікарського засобу;
- додатковим аргументом може бути експертний висновок щодо віднесення конкретного товару до категорії лікарських засобів.
Зрозуміло, що виконання таких вимог на дає гарантії відсутності проблем із митницею, проте в будь-якому випадку допоможе якісно обґрунтовувати позицію у процедурі адміністративного та судового оскарження дій митних органів.
Опубліковано в "Бухгалтер и закон"
