Підприємства не завжди мають можливість здійснювати постійну господарську діяльність, а їх ліквідація – процедура досить тривала і пов’язана з податковими перевірками. Тому досить часто у платників податків виникає питання: як «заморозити» підприємство, мінімізувавши при цьому податкове навантаження та подання звітності. В цій ситуації власники підприємств вдаються до звільнення всіх працівників, проте обов’язково має залишитись хтось, хто буде керувати підприємством, тобто особа, яка буде нести відповідальність за дотримання підприємством вимог законодавства та представництво перед державними органами.
Тут слід зауважити, що керує підприємством не обов’язково директор чи інша наймана особа. Господарський кодекс (ч.2 ст. 65) дозволяє не мати на підприємстві найманого керівника: «Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.»
З цього вбачаються дві можливі ситуації щодо документального оформлення керування підприємством:
1. Протоколом загальних зборів учасників та наказом призначено керівника підприємства. Це може бути навіть один із учасників чи єдиний учасник.
2. Протоколом загальних зборів учасників прийнято рішення про здійснення управління підприємством безпосередньо його учасником без нарахування заробітної плати та внесено відповідні зміни до статуту підприємства.
Принципова різниця цих двох варіантів полягає у тому, що у першому варіанті при призначенні керівника протоколом загальних зборів він вважається прийнятим на роботу по трудовому договору. А це тягне за собою застосування цілого ряду норм законодавства, в тому числі тих, які встановлюють відповідальність:
- обов’язкове нарахування мінімальної заробітної плати керівнику (ст. 3 ЗУ «Про оплату праці», ст. 115 КЗпП);
- адміністративна відповідальність за не нарахування мінімальної заробітної плати керівнику (порушення вимог законодавства про працю по ст. 41 КпАП);
- кримінальна відповідальність за не нарахування мінімальної заробітної плати керівнику (невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат по ст. 175 КК).
Призначення керівника за сумісництвом також не звільняє підприємство від обов’язку нарахувати заробітну плату, сплачувати ЄСВ та подавати звітність, оскільки в цьому випадку база нарахування все одно є (пропорційно відпрацьованій нормі часу).
Другий варіант (безпосереднє управління підприємством) передбачає, що власник (учасник) підприємства не укладає трудового договору з самим собою і здійснює керівництво на підставі ч. 2 ст. 65 Господарського кодексу. При цьому факт безпосереднього управління обов’язково має бути зафіксований у вигляді окремого рішення загальних зборів учасників, яким до статуту підприємства мають бути внесені відповідні зміни.
Позиція податкових органів з приводу даних способів керування підприємством досить чітка: при призначенні керівника рішенням загальних зборів органи ДФС цілком законно вимагають нарахування заробітної плати, сплати ЄСВ та подання звітності підприємством, навіть якщо керівником є учасник. При безпосередньому управлінні підприємством ДФС погоджується з позицією, що нараховувати заробітну плату, сплачувати ЄСВ та подавати відповідну звітність не потрібно, оскільки в такому випадку відсутні трудові відносини, заробітна плата та база нарахування ЄСВ.
Проте ДФС висуває додаткову умову: згідно з Інформаційно-довідковим ресурсом ДФС (http://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src=ques категорія 301.04.01), де надано відповідь на питання щодо нарахування ЄСВ, не нарахування заробітної плати та ЄСВ можливо лише на період тимчасового припинення діяльності підприємства, про що також має бути зазначено у статутних документах підприємства: «Якщо установчими документами передбачено, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник, однак при цьому не отримує за це винагороди (доходу), то єдиний внесок не нараховується.»
Аналогічну позицію висловили у ГУ ДФС Закарпатської області, де було надало офіційну відповідь на запитання: чи існує обов’язок нараховувати ЄСВ на мінімальну зарплату, якщо засновник організації - директор, який не отримує зарплати.
Тут ДФС зазначає, що «У разі якщо засновник підприємства приймає рішення виконувати обов’язки директора без нарахування заробітної плати та за умови що таке підприємство не веде господарської діяльності, то він має право прийняти рішення не нараховувати собі заробітну плату і, відповідно, оскільки відсутня база нарахування, не сплачувати єдиний внесок та не подавати обов’язкову звітність.»
Отже, для того, щоб тимчасово зупинити фактичну діяльність підприємства з припиненням нарахування заробітної плати та сплати ЄСВ, необхідно:
1. Провести загальні збори учасників підприємства та внести зміни до статуту про те, що на період, коли Товариство тимчасово призупиняє діяльність (не веде господарської діяльності), функції керівника здійснює учасник Товариства .... без отримання винагороди.
2. Провести державну реєстрацію змін до статуту підприємства у органах державної реєстрації юридичних осіб.
3. Провести державну реєстрацію зміни керівника підприємства (якщо керівником був не учасник підприємства), вказавши у реєстраційній заяві дані учасника у розділі про зміну керівника (з позначкою «зміни»).
4. Повідомити орган ДФС, на обліку у якому перебуває підприємство про зміну керівника (якщо до цього керівником було призначено іншу особу).
Зазвичай, при зміні керівника підприємства у органах державної реєстрації до ДФС дані про нового керівника надходять автоматично, проте, відповідно до п. 9.4 Порядку обліку платників податків і зборів, при зміні даних керівника підприємство зобов’язане подати до органу ДФС заяву за формою 1-ОПП, в якій зазначити дані нового керівника. У заяві також необхідно вказати, що обов’язки головного бухгалтера виконує та сама особа, заповнивши дані учасника у розділі про головного бухгалтера підприємства).
Відповідно до ст. 117 ПКУ за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби встановлено відповідальність у розмірі 510 грн., тому заяву 1-ОПП слід подавати до органу ДФС із супровідним листом, отримавши відмітку про реєстрацію на другому екземплярі. Таким чином у податкової не буде претензій щодо порядку зміни керівника.
Отже, якщо підприємство повністю припинить господарську діяльність, заробітну плату та ЄСВ керівнику можна буде не нараховувати. При цьому припинення господарської діяльності має бути не лише декларативне, а й реальне.
Це означає:
- зупинення всіх прибуткових та видаткових операцій підприємства;
- зупинення амортизаційних відрахувань підприємства;
- звільнення всіх співробітників підприємства (в тому числі тих, що працюють за сумісництвом);
- припинення всіх договірних відносин підприємства з контрагентами, договорів оренди приміщень і т.ін.
- припинення руху коштів на рахунках підприємства.
Таким чином, документально буде підтверджено реальну відсутність господарської діяльності підприємства, а керівником може стати учасник, не отримуючи при цьому винагороди.
Опубліковано в аналітичному виданні "Юрист&Закон", № 05, 03.02.2017 - 09.02.2017.