Опис ситуації.
Співробітники Компанії А підготували навчальний посібник - на виконання відповідного договору, укладеного із Компанією А. Навчальний посібник був надрукований невеликим тиражем на обладнанні Компанії А для використання в межах Компанії А. На разі Компанія А має на меті організувати продаж посібника. А тому виникли ряд питань щодо оформлення авторських прав:
- кому належать авторські права на посібник;
- чи можна вважати посібник оприлюдненим; яким чином зафіксувати авторські права на посібник;
- чи можливо використати вже надруковані екземпляри посібника з метою надсилання обов’язкових примірників до відповідних установ.
По-перше, щодо того, кому належать авторські права на посібник
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про авторське право і суміжні права» співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір. Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними.
Статтею 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права» врегульовані питання авторських прав на службові твори (службовий твір - твір, створений автором у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем): авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору (ч. 1); виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем (ч. 2).
Таким чином, вказаний посібник є службовим твором, створеним у співавторстві. «Обсяг авторства» кожного із співавторів визначається договором, укладеним між співавторами. Таким договором може бути визначено, наприклад, що кожен із авторів створює певну частину посібника (певні глави, розділи тощо) або що автори працюють над посібником або певною його частиною спільно, а певні частини – створюють кожен окремо, тощо.
Особисті немайнові права на посібник належать авторам фізичним особам (у відповідності до того, як було обумовлено «обсяг авторства», що описано у попередньому абзаці.
До особистих немайнових прав належать, зокрема, право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення імені автора на творі і його примірниках; право вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках; вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.
Виключні майнові права належать або авторам фізичним особам, або Компанії А - відповідно до умов договору, укладеного між Компанією А та авторами фізичними особами (як правило, умови подібних договорів визначають належність виключних майнових прав компанії-роботодавцю).
До майнових прав автора, належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. При цьому виключне право на використання твору дозволяє використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.
Виключне право на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає особі право дозволяти або забороняти, зокрема:
відтворення творів;
- публічне виконання і публічне сповіщення творів;
- публічну демонстрацію і публічний показ;
- переклади творів;
- переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;
- включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;
- розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;
- імпорт примірників творів;
- та інше (вказаний перелік не є вичерпним).
По-друге, щодо оприлюднення посібника
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права», об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема, літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру книги, брошури, статті тощо).
Згідно з ч. 2 вказаної статті, охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені.
Стаття 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» для літературних творів визначає спосіб оприлюднення – шляхом опублікування (опублікування – випуск в обіг за згодою автора виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників твору).
Для визначення твору опублікованим, необхідно, щоб при його виданні були дотримані,зокрема, наступні вимоги Закону України «Про видавничу справу». Відповідно до ст. 1 Закону України «Про видавничу справу», видання - твір (документ), що пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений шляхом друкування, тиснення або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам національних стандартів, інших нормативних документів з питань видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про видавничу справу», кожний примірник видання повинен містити вихідні відомості; перелік, зміст і порядок оформлення вихідних відомостей для кожного виду видань визначаються стандартами; вихідні відомості оформляє видавець; вихід у світ видання без обов'язкових для нього вихідних відомостей або з недостовірними відомостями не допускається.
Вимоги до вихідних відомостей визначаються Національним стандартом України «Видання: вихідні відомості» (ISO 8:1977, NEQ; ISO 1086:1991, NEQ; ISO 7275:1985, NEQ) ДСТУ 4861:2007.
Згідно з пунктом 5.1 Національного стандарту України «Видання: вихідні відомості», вихідні відомості для книжкового видання включають: надзаголовкові дані; відомості про автора(-ів); назву видання; підзаголовкові дані; вихідні дані; шифр зберігання видання (класифікаційні індекси УДК, ББК і авторський знак); макет анотованої каталожної картки; анотацію; реферат; Міжнародний стандартний номер книги (ISBN); знак охорони авторського права; надвипускні дані; випускні дані.
При цьому стандартом визначено, що частина таких даних вказується на титульному аркуші, а частина – на останній сторінці (наприклад, випускні дані - формат паперу та частку аркуша; обсяг видання в умовних друкованих аркушах; тираж; номер замовлення виготовлювача видавничої продукції; повне найменування (ім’я) та місцезнаходження видавця та ін.).
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про видавничу справу», вихідні відомості оформляє видавець (у тому числі, отримує в Книжковій палаті України шифри на видання (УДК, авторський знак), Міжнародний стандартний номер книги (ISBN).
Таким чином, чи можна вважати посібник оприлюдненим у розумінні законодавства про авторські права та видавничу справу, залежить від того, чи були дотримані вимоги вказаного національного стандарту щодо вихідних відомостей видання. Якщо так, то посібник має статус оприлюдненого, якщо ні – то посібник є не оприлюдненим.
По-третє, щодо оформлення авторських прав на посібник
Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено: авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
Відповідно до ч. 5 вказаної статті, суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.
Таким чином, авторські права на посібник у авторів виникли за фактом створення твору. Проте для засвідчення авторства можна здійснити реєстрацію авторських прав та отримати відповідні Свідоцтва. При цьому реєстрація авторських прав можлива як щодо оприлюднених, так і щодо не оприлюднених творів.
Реєстрація здійснюється Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Витрати (адміністративний збір) на реєстрацію авторських прав та отримання Свідоцтва щодо одного службового твору становить 187 грн.
Строк здійснення реєстрації наступний: рішення про реєстрацію авторського права на твір приймається протягом 1 місяця з дня надходження документів до реєструючого органу (якщо подані всі необхідні документи); якщо реєструючий орган запитує у заявника додаткові документи – відповідне рішення приймається протягом 2-х тижнів після отримання реєструючим органом додаткових документів. Свідоцтво видається протягом 1 місяця з дати реєстрації авторського права на твір.
Таким чином, на сьогодні можливі наступні варіанти реєстрації авторських прав на посібник (якщо посібник має статус не оприлюдненого, як це описано у попередньому пункті):
1) реєстрація авторських прав на вказані твори як не оприлюднені і отримання відповідних Свідоцтв; оприлюднення творів із дотриманням вимог законодавства та реєстрація авторських прав на вказані твори уже як оприлюднені;
2) реєстрація авторських прав на твори після їх належного оприлюднення.
При цьому звертаємо увагу, що для реєстрації авторських прав на твори до реєструючого органу необхідно подати наступні документи:
- заяву про реєстрацію авторського права на службовий твір;
- примірник твору у матеріальній формі;
- документ, що свідчить про факт і дату оприлюднення твору (якщо твір оприлюднений); як правило це є документи, що посвідчують факт видання твору (договори, акти з видавцем);
- документ про сплату збору або копія документа, що підтверджує право на звільнення від сплати збору (щодо збору за підготовку до державної реєстрації авторського права на твір);
- документ про сплату державного мита за видачу свідоцтва або копію документа, що підтверджує право на звільнення від сплати мита за видачу свідоцтва (подається після одержання суб’єктом звернення рішення про реєстрацію авторського права на твір);
- документ, що підтверджує створення твору у порядку виконання службових обов’язків та належність авторських майнових прав на службовий твір (договір про розподіл майнових прав на службовий твір).
По-четверте, щодо надсилання обов’язкових примірників
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов’язковий примірник документів», обов'язковий примірник документів - примірник різних видів тиражованих документів, який передає його виробник на безоплатній або платній основі юридичним особам, визначеним цим Законом.
Такими особами визначено, зокрема, Книжкову палату України, бібліотеки та ін. Частиною 2 ст. 8 Закону визначено, що обов'язкові примірники документів, доставляються (надсилаються) в день виходу в світ першої частини тиражу. Відповідно до ст. 10 Закону, одержувачі обов'язкових примірників документів здійснюють реєстрацію (облік), наукову систематизацію отриманих примірників; створюють банки даних, електронні каталоги отриманих документів. Отже, надсилання обов’язкового примірника забезпечує, що певний твір буде зареєстровано, включено до відповідного каталогу/бази даних. І це слугуватиме додатковою гарантією захисту авторських прав осіб. Адже, уповноважені установи (Книжкова палата України, бібліотеки тощо) матимуть примірник твору – на певну дату, із зазначенням авторства певних осіб. А тому авторам не варто ігнорувати виконання обов’язку надсилання обов'язкових примірників.
Чи можна використати вже надруковані екземпляри посібника з метою надсилання його обов’язкових примірників до відповідних установ? Вважаємо, що у випадку, якщо під час видання посібника було дотримано всі вимоги законодавства, в тому числі – вищезазначеного національного стандарту щодо вихідних відомостей, то відповідь буде ствердною. Проте у випадку недотримання вимог вказаного стандарту – екземпляри посібника не є такими, що можуть бути використані для надсилання обов’язкових примірників до відповідних установ. Адже відсутність повного обсягу правильно оформлених вихідних відомостей видання не дозволить отримувачам обов’язкових примірників здійснити подальшу реєстрацію та класифікацію посібника, а отже мета такого надсилання для авторів не буде досягнена.
Отже, чинним законодавством України передбачена можливість оформлення авторських прав як на оприлюднені, так і на не оприлюднені твори (в тому числі, службові твори). Механізми, які дозволяють зафіксувати наявність авторського права на певний твір у певної особи на певну дату, зокрема є:
- для не оприлюднених творів: реєстрація авторського права у державному реєстрі та отримання відповідного свідоцтва;
- для оприлюднених творів: реєстрація авторського права у державному реєстрі та отримання відповідного свідоцтва; реєстрація (облік) отриманих примірників твору спеціалізованими установами відповідно до Закону України «Про обов’язковий примірник документів».