Більшість начальників відноситься до посадових інструкцій як до документу, який регламентує робочу діяльність співробітника підприємтсва і при цьому не приділяють йому особливої уваги.
Чи дійсно оформлення посадових інструкцій є лише формальністю, дотримання якої наполегливо вимагають інспектори Держнаглядпраці, розглянемо нижче.
Що таке посадова інструкція та чим вона врегульована?
Посадові інструкції, так само як колективний договір та правила внутрішнього трудового розпорядку, повинні бути на кожному підприємстві. І це не тільки традиція, але і вимога нормативного акту. Мається на увазі Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Мінпраці від 29 грудня 2004 року № 336 (далі — Довідник кваліфікаційних характеристик), пункт 6 якого саме і передбачає необхідність розроблення та затвердження посадових інструкцій керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців.
Нагадаємо, що Довідник кваліфікаційних характеристик є нормативним документом, обов’язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності.
Посадова (робоча) інструкція – локальний нормативний документ, який регламентує основні завдання, обов’язки, права, знання, відповідальність, кваліфікаційні вимоги та відносини за професією (посадою) працівника на підприємстві. Крім того, вона є первинним документом, який має юридичну силу та всіляко сприяє правому захисту на підприємстві.
Посадові (робочі) інструкції доповнюють з-поміж усього іншого нормативно-правову базу трудової діяльності підприємства, забезпечують об’єктивність під час добору кадрів, проведення атестації робочих місць, допомагають коригувати розподіл завдань між працівниками та координують діяльність щодо їх заохочення чи притягнення до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових (робочих) обов’язків, сприяють чіткому та соціально справедливішому визначенню диференціації оплати праці.
Посадові (робочі) інструкції складаються для усіх посад (професій), що зазначені в штатному розписі. У нашому випадку посадові інструкції керівника та працівника служби охорони праці також не є винятоком, отож більш детально зупинемось саме на них.
З чого почати? Зміст та форма посадової інструкції керівника (працівника) служби охорони праці
Довідник кваліфікаційних характеристик містить вимоги щодо структури посадової інструкції. Обов’язковими є такі розділи посадової інструкції: «Загальні положення», «Завдання та обов’язки», «Права», «Відповідальність», «Повинен знати». Також посадову інструкцію можна доповнити такими розділами: «Кваліфікаційні вимоги» та «Взаємовідносини (зв’язки) за посадою».
Вимоги до змісту вказаних розділів містяться у пунктах 6 та 7 Довідника кваліфікаційних характеристик, основними з них є:
1) інструкції повинні відображати повний перелік завдань та обов’язків працівника, його повноважень і відповідальності;
2) посадові інструкції розробляються на основі Довідника кваліфікаційних характеристик, ураховуючи специфіку підприємства (штатний розпис та інше), при цьому завдання та обов’язки, що включені до типової кваліфікаційної характеристики тієї або іншої посади, можуть бути розподілені між окремими виконавцями або коло завдань та обов’язків окремих працівників може бути розширене з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп посад, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікаці;
У разі наявності на підприємстві Служби охорони праці та, відповідно, необхідне Положення про таку службу, яке створюється на основі затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 р. N 255 «Типового положення про службу охорони праці». В Положенні про службу охорони праці окрім структури та чисельості служби, передбачені й основні завдання, права та функції її працівників, а також відповідальність та функціональні зв’язки за посадою, які у свою чергу, безпосередньо, можна використати як основу при написанні посадової інструкції працівника (керівника) служби охорони праці на підприємстві.
Отже, у відповідності з довідником кваліфікаційних характеристик та на основі наявного Положення створюємо посадову інструкцію працівника (керівника) служби охорони праці наступного типового змісту:
1. Загальні положення (прописується кому підпорядковується, чим у своїй діяльності керується, ким призначається і т.д.)
2. Завдання та службові обов’язки (за основу берем основні завдання та обов’язки прописані у Положенні про службу охорони праці та за потреби конкретизуємо, враховуючи специфіку підприємства.)
3. Права ( також за основу береться Положення про службу охорони праці, ЗУ «Про охорону праці» (де в ст.15 передбачаються права служби охорони праці) у разі потреби доповнюємо знову ж таки враховуючи специфіку підприємства)
4. Відповідальність (за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені посадовою інструкцією, працівник (керівник) несе відповідальність в межах, визначених чинним законодавством України про працю.)
5. Зазначається те, що повинен знати працівник (КЗпП, ЗУ «Про охорону праці» інші нормативно-правові документи з охорони праці) та зв’язки за посадою (підпорядковується керівникові тощо).
Посадові інструкції затверджуються наказом керівника. Доцільно одним наказом затверджувати одразу усі посадові інструкції. При цьому у правому верхньому куті першої сторінки посадової інструкції розташовується слово «Затверджено», підпис керівника про її затвердження, вказується посада, ініціали та прізвище керівника, а також дата затвердження.
Посадову інструкцію після її затвердження слід обов’язково довести до працівника під розпис.
Зміни та доповнення до посадових інструкцій вносяться також наказом керівника, причому зміни такі допускаються лише за згодою працівника, інакше це вважатиметься односторонньою зміною умов трудового договору та примусовою працею з боку керівництва.
Виняток з останнього правила — це зміна істотних умов праці в процесі змін в організації виробництва і праці, але запровадження таких змін можливе лише з дотриманням передбаченої законодавством процедури (одним з етапів такої процедури є попередження працівника про зміни, що запроваджуються, не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження (ч. 3 ст. 32 КЗпП).
Не потребує згоди працівника внесення до посадової інструкції змін, обумовлених зміною назви підприємства, структурного підрозділу або посади. Також, слід розуміти, що посадові інструкції керівника та працівника служби охорони праці, не є зовсім тотожними документами. Хоча за своїм змістом, вони, в принципі, суттєво і не відрізняються, однак все ж таки, саме керівник наділений організаціно-розпорядчими функціями, тобто має більш ширше коло повноважень щодо координації діяльності як служби охорони праці в цілому, так і її конкретних суб’єктів.
Чітких та однозначних санкцій за відсутність на підприємстві посадових інструкцій законодавством так само не передбачено.
Відсутність посадової інструкції помітно ускладнює можливість прийняття рішень про притягнення працівників до дисциплінарної, матеріальної, а іноді і до адміністративної та кримінальної відповідальності за правопорушення, пов’язані з невиконанням чи неналежним виконанням посадових обов’язків. Причина тут очевидна: перед тим, як звинуватити працівника в порушенні посадових обов’язків, необхідно достеменно встановити, чи належать ті чи інші обов’язки до трудової функції саме цього працівника.
Особливо відчутною ця проблема стає тоді, коли на підприємстві створюються структурні підрозділи, працівники яких мають однакову чи майже однакову за змістом та обсягом трудову функцію. Один з таких структурних підрозділів – служба охорони праці підприємства. Отже, необхідність розроблення та затвердження посадових інструкції є очевидною.
Опубліковано в "Бухгалтер і Закон"
