Чи поширюється вимога про створення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлена ст. 19 закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", на представництва іноземних компаній в Україні.
Вищевказане питання є таким, що дискутується на рівні бухгалтерів представництв та працівників органів державної влади. Сформулюємо і свою позицію у цьому питанні.
За визначенням, наведеним в ст. 19 закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", вимога про встановлення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів носить обов’язковий характер для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю.
Всі перелічені особи відносяться до двох видів роботодавців – юридичні особи та фізичні особи, які використовують найману працю. Відповідно, потрібно розглянути питання щодо віднесення представництв іноземних компаній до переліку осіб, вказаних у вимогах закону.
Представництва іноземних компаній не відносяться до групи юридичний осіб, перелік яких наведений в законі. Говорячи юридично вивіреною мовою, представництва іноземних компаній без права юридичної особи не підпадають під суб'єктний склад осіб, які перелічені в статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". А відтак, на представництва іноземних компаній не поширюється вимога щодо обов’язковості встановлення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Подібну позицію повністю поділяє і Фонд соціального захисту інвалідів України, який в своєму Листі від 11.09.2007 р. № 1/6-417 та в Роз’ясненні від 17.04.2006 № 06ю-75/667 підтвердив відсутність обов’язку представництв іноземних компаній створювати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Підсумовуючи вищевикладене, можна з упевненістю констатувати що вимоги закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо створення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів і притягнення до відповідальності за його невиконання не поширюється на представництва іноземних компаній в Україні.
Антон Корень, помічник аудитора, "ЮК "Дешунін і партнери"
Опубліковано в "Бухгалтер і закон"
Можливо, Вам будуть корисні наступні матеріали:
Готовність № 1 для аутсорсингових компаній
Щодо оформлення трудових відносин із працівниками при виділі підприємства
Щодо необхідності подання звітності за формою З-ПН
Чи може Директор керувати компанією без трудового договору
Порядок проведення атестації робочих місць