У випадку, коли жінка, яка пішла у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, незабаром вирішила перервати цю відпустку та вийти на роботу раніше, постає питання: як вчинити з декретними? Адже декретні виплати надаються авансом за весь період декретної відпустки.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про відпустки" та ст.179 Кодексу законів про працю України, далі КЗпП, на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю:
1) до пологів - 70 календарних днів;
2) після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.
Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів).
Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
Згідно зі ст. 9 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.
Тобто, в даному випадку, жінці компенсується втрата її середньомісячного доходу. Багато хто плутає декретну відпустку з тимчасовою втратою працездатності, так як в обох випадках надається лікарняний лист. Проте це зовсім різні речі.
Згідно з ч.1 ст.19 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування", далі Закон № 1105, звільнення працівника за власним бажанням, який захворів у період роботи, не позбавляє його права на оплату листка непрацездатності. Тобто незалежно від того, звільнився працівник чи ні, якщо він захворів в період, коли ще працював на підприємстві, він має право на оплату лікарняного. Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок роботодавця, починаючи з шостого дня органами Фонду.
Але як бути якщо жінка пішла у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, вже отримала виплати авансом за весь період декретної відпустки, проте вирішила вийти раніше на роботу або взагалі звільнитися? Чи потрібно повертати дані виплати державі?
Законодавством не передбачено повернення вказаних виплат, але лист Фонду соціального страхування №04-29-2494 від 16.09.2013 дає на це наступну відповідь: ".. згідно з ч. 1 ст. 38 Закону №2240, допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Отже, у разі виходу жінки на роботу до закінчення відпустки по вагітності та пологах страхувальнику (роботодавцю) необхідно повернути частину допомоги по вагітності та пологах до робочого органу Фонду, а саме ту частину, що збігатиметься з календарними днями, що припадають на період роботи такої жінки, оскільки за цей період застрахована особа не втратить заробітну плату (дохід)."
Фонд посилається на норму, яка викладена в ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", далі Закон № 2240.
На даний час Закон № 2240 втратив чинність. Проте вказана норма закону, в аналогічній редакції викладена в ст.25 діючого Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Закон №1105). Тому, на нашу думку, рекомендації вказаного листа Фонду соціального страхування актуальні й на даний час.
Згідно з ч.3 ст.30 Закону №1105, рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією із соціального страхування, що створюється на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства. Вона здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Таким чином, комісія із соціального страхування може припинити виплату допомоги по вагітності та пологах, вказавши в розділі II Протоколу засідання комісії із соціального страхування (Форму протоколу наведено в додатках Постанови № 25 від 23.06.2008 р., про затвердження Положення про комісію із соціального страхування підприємства, установи, організації) прізвище ім'я та по батькові працівника, номер страхового свідоцтва, номер та серію листка непрацездатності, період непрацездатності, кількість днів, що не підлягають оплаті, дату з якої припиняється виплата допомоги та причину її припинення.
В даному випадку цей протокол був би підставою для припинення виплати допомоги по вагітності та пологах. Але враховуючи те, що допомогу по вагітності надають одразу і за весь період, жінка отримує кошти до того, як комісія оформить протокол про припинення виплати даної допомоги.
Також не слід забувати, що саме роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення; (ч.5 ст.15 Закону № 1105.)
Згідно із ч.6 ст.15 Закону № 1105, у разі порушення порядку використання страхових коштів, роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Тож як бути, якщо жінка вийшла на роботу раніше, перервавши декретну відпустку, але частину вказаних виплат таки не повернула. Чи можна утримати ці декретні із заробітної плати?
Законодавством не передбачено повернення працівником зайво виплачених коштів, крім випадків, визначених ст.127 КЗпП України та ст.1215 Цивільного Кодексу України. У вказаних нормах Закону не згадується про повернення працівником зайво виплачених декретних. КЗпП не передбачено утримання даних виплат.
З цього випливає висновок, що працівник може повернути частину декретних роботодавцю тільки добровільно, щоб в свою чергу роботодавець повернув кошти до Фонду.
Але як вчинити якщо працівник не погоджується повернути зайво виплачені декретні?
В такому випадку можна скористатися ч.4 ст.32 Закону №1105, у якій зазначено що надміру виплачені суми матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з них у судовому порядку.
Так як законодавством не передбачено повернення декретних виплат, порядок їх повернення нормативно ніде не прописаний, але необхідно врахувати наступне:
- повернути частину декретних виплат до робочого органу Фонду повинен саме роботодавець (страхувальник), а не застрахована особа;
- період, за який необхідно повернути декретні виплати, визначають у календарних днях і суму декретних виплат обчислюють також за календарні дні;
- роботодавець не може утримати частину декретних із зарплати працівника, так як це не передбачено законодавством.
- рішення про припинення виплати матеріального забезпечення приймає комісія з соціального страхування;
Отже, з вищесказаного можна зробити висновок: якщо жінка перервала відпустку по вагітності та пологах, роботодавцю все ж таки доведеться повернути страхові кошти до Фонду за ті календарні дні відпустки, що не використані жінкою. Таким чином, жінка має повернути зайво виплачені кошти, щоб роботодавець в свою чергу повернув їх до Фонду. Якщо ж вона відмовляється повернути вказані виплати, підприємство може повернути кошти за свій рахунок, а потім з'ясовувати стосунки з працівником в судовому порядку.
Опубліковано у Газеті "Бухгалтерія", № 41 від 10.10.2016
