04.07.2013 Законом України № 408-VII (далі – Закон) були внесені зміни до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення, які набрали чинності 01.09.2013. Вказаний закон фактично переписав правила діяльності для великого, та й середнього бізнесу.

В даному матеріалі звернемося до загальних положень вищевказаного закону та зупинимося на одному конкретному питанні, а саме: як українській компанії отримати інформацію про ставку податку на прибуток компанії-нерезидента, відносини із якою підпадають під регулювання норм щодо трансфертного ціноутворення.

Перед тим, як перейти до спеціального питання, звернемося до загальних норм.

Нагадаємо, що трансфертне ціноутворення згідно з новою редакцією п. 14.1.251-1 ПК України визначено як систему визначення звичайної ціни товарів та/або результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних відповідно до статті 39 цього Кодексу контрольованими.

Відповідно до п. 14.1.71 ПК України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Тобто застосування механізму трансфертного ціноутворення має забезпечити визначення ціни на товари (роботи, послуги) в контрольованій операції на рівні ринкових цін. Для цього застосовуються спеціальні методи трансфертного ціноутворення, визначені у Законі.

Сфера використання трансфертного ціноутворення

Система визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг), про яку мова йде у Законі, застосовується не до всіх операцій суб’єктів господарювання, а лише до контрольованих операцій.

Зокрема, ст. 39 Закону містить вичерпний перелік контрольованих операцій. Лише при здійсненні даних операцій звичайна ціна товарів (робіт, послуг) визначається з використанням методів трансфертного ціноутворення, визначеного Законом.

Так, даною статтею до контрольованих операцій, зокрема, відносяться: операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсотків нижчою, ніж в Україні. При цьому дані операції визнаються контрольованими, якщо їх загальна сума (по кожному контрагенту окремо) дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний календарний рік.

Видається, що у нормі про ставку податку на прибуток законодавець припустився кричущої неточності, сплутавши поняття відсотків та відсоткових пунктів. У даному випадку 5 відсотків від ставки у розмірі 19 % становлять 0,95 відсотка, а відповідна ставка - 18,05 %, в той час як, можна припустити, що замисел законодавця був націлений на те, що такою ставкою має бути істотно нижча ставка у розмірі 14 %. Шкода, що настільки важливий документ, який з такою увагою проходив через затвердження, містить дитячу за своєю суттю помилку.

Ймовірно, що найближчим часом вказану норму чекає уточнення, а допоки потрібно мати на увазі таку нелогічність у Податковому кодексі України.

Отже, наступна сукупність обставин визначить операцію контрольованою (обов’язкова наявність усіх двох обставин):

• сторона операції-нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків нижче, ніж в Україні (якщо в державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку) або сторона операції-нерезидент сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсотків нижчою, ніж в Україні (якщо в державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено більше, ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку); 
• загальна сума операцій (по кожному контрагенту окремо) дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний календарний рік. 

Відповідно, наявність даних обставин вкаже на здійснення платником податків контрольованої операції, а отже, встановить для нього обов’язки з використання методів визначення трансфертної ціни та складання та подання відповідних документів податкового контролю, визначених Законом.

Спеціальне питання: щодо інформації про ставку податку на прибуток (корпоративний податок) сторони-нерезидента

Отримання платником податку інформації про ставку податку на прибуток сторони-нерезидента спрямована на віднесення здійснюваних операцій до контрольованих з огляду на положення Закону. При чому Законом не передбачено обов’язку сторони-нерезидента надавати дану інформацію платнику податків.

Вирішуючи питання про отримання від сторони-нерезидента інформації про ставку податку на прибуток (корпоративний податок), для платника податків можливі два варіанти.

Перший варіант. Інформацію про ставку податку на прибуток (корпоративний податок) сторони-нерезидента платник податку має можливість отримати із офіційного джерела - переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України та опублікованого в офіційному друкованому виданні та на сайті Міністерства доходів і зборів України.

Так, новою редакцією ПК України в пп. 39.2.1.2. визначено, що перелік держав (територій), в яких ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків нижче, ніж в Україні, затверджується Кабінетом Міністрів України. Цей перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, публікує щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок публікується протягом трьох місяців з моменту такої зміни.

Поки що такого офіційного переліку на сайті немає, але, скоріш за все, це - питання найближчого часу. В даному випадку запит вказаної інформації у сторони-нерезидента не має реальної необхідності, адже інформація про те, що ставка податку на прибуток (корпоративний податок) сторони-нерезидента на 5 і більше відсотків нижче, ніж в Україні, може бути отримана платником податків іншим чином – із затвердженого переліку держав.

Другий варіант. Інформацію про ставку податку на прибуток (корпоративний податок) сторони-нерезидента платник податку не зможе отримати із вищезазначеного переліку. Така ситуація матиме місце тоді, коли в державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено більше, ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку). В даному випадку для платника податку Законом визначено обов’язок подати до податкового органу довідку (або її нотаріально засвідчену копію), що підтверджує обрану нерезидентом ставку податку на прибуток (корпоративного податку), встановлену у державі його реєстрації.

Вищезазначений перелік держав не дасть змогу платнику податків отримати інформацію про ставку податку на прибуток, яка обрана стороною-нерезидентом. В даному випадку вбачається за доцільне платнику податків звернутися за вказаною інформацією до сторони-нерезидента.

У якій формі потрібно надавати таку інформацію (Офіційний лист місцевого податкового органу, Лист на бланку іноземного підприємства) – також не є поки що визначеним. Зрозуміло, що у багатьох випадках між сторонами наявні постійні господарські відносини і спонукати контрагента до отримання відповідного підтвердження не важко. В той же час не зовсім зрозуміло, як підтвердити інформацію, коли з тих чи інших причин неможливо спонукати контрагента на отримання відповідного підтвердження.

Як бачимо, навіть з огляду на такий локальний приклад, правове регулювання питань трансфертного ціноутворення в Україні потребує доопрацювання та уточнення.

 Можливо, Вам будуть корисні наступні матеріали:

«Вигодонабувачі», «транзитери», «податкові ями»… або як ще назвати платників податків

Трансферне ціноутворення

Реєстрація іноземної інвестиції

Поворотна фінансова допомога

Модернізація та звітність