Останнім часом законодавець не перестає готувати «сюрпризи» для підприємців. Так, з 1 вересня поточного року набрав чинності Закон України № 408-VII від 04.07.2013 «Про внесення змін у Податковий кодекс відносно трансфертного ціноутворення». Даний нормативно-правовий акт змусив понервувати не один десяток підприємців, що активно використовують метод оптимізації оподаткування, маніпулюючи цінами між пов’язаними компаніями.

Отже, як же зміниться життя підприємців з набранням чинності зазначених змін – кому та що слід очікувати?

Трансфертне ціноутворення в Україні: основні положення

Згідно з п. 14.1.269. ПКУ, «трансферне ціноутворення - система визначення звичайної ціни товарів та/або результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних відповідно до статті 39 цього Кодексу контрольованими».

Зокрема, відповідно до п. 39.2.1.: «Визнаються контрольованими господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), здійснюваних платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, які:

1. задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік; 
2. застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року; 
3. сплачують податок на прибуток підприємств та / або податок на додану вартість за іншою ставкою ніж базова (основна) відповідно до цього Кодексу на початок податкового (звітного) року; 
4. чи не були платниками податку на прибуток підприємств та / або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року». 

При цьому законодавець зазначає, що операції визнаються контрольованими лише за умови, що загальна сума здійснених операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний календарний рік.

Отже, податкові органи зможуть перевіряти обґрунтованість цін по встановленим Кодексом правилам тільки в тих операціях, що підпадають під критерії контрольованих.

Пов’язані особи за Податковим кодексом України

Як бачимо з визначення «контрольованих операцій» - їх суб’єктом можуть бути лише пов’язані особи. І тут виникає питання: «Що таке пов’язані особи в розумінні ПКУ?» Аналіз вказаних законодавчих змін дає можливість дійти висновку, що нормотворець значно розширив та деталізував поняття «пов’язаних осіб».

Так, відповідно до п. 14.1.159 ПКУ: фізичні особи: чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні, неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник та дитина, над якою встановлено опіку, піклування.

Більше того – якщо фізична особа визнається пов’язаною з іншими особами, то й такі особи визнаються пов’язаними між собою.

Як відомо, традиція сімейних вузів досить давно укорінилися не тільки серед великого, а навіть середнього та дрібного бізнесу. Використання родинних зв’язків в бізнесі слугує надійним методом оптимізації податків.

Тому не дивно, що найефективнішим способом закрутити гайки бізнесу та наповнити державний бюджет – це розширити коло «пов’язаних осіб».

Визначення пов'язаних осіб в Податковому кодексі України настільки широке, що відносить до таких будь-які організації, на яких особою здійснюється вплив як шляхом володіння статутним капіталом, так і відповідно до укладених ними договорів, чи наявності іншої можливості однієї особи впливати на рішення, прийняті іншими особами. При цьому такий вплив враховується незалежно від того, чи здійснюється він такою особою безпосередньо та самостійно чи спільно з пов'язаними з ним особами.

Отже, тим підприємцям, чиї операції підпадуть під ознаки контрольованих, доведеться не солодко.

Перш за все таким підприємцям доведеться визначитися з методами, за якими вони будуть визначати свої податкові зобов’язання в контрольованих операціях. «Великодушний» нормотворець надав підприємцям можливість узгодити такі методи з контролюючими органами шляхом підписання спеціального договору.

При цьому він значно розширив критерії, за якими контрольовані операції мають зіставлятися з операціями, що здійснюються між непов’язаними особами.

Залишаючи за підприємцями право вибору методів визначення своїх податкових зобов’язань, нормотворець зауважує, що такі методи можуть бути змінені в разі їх необґрунтованості.

Тобто, фактично Міндоходів буде здійснювати податковий контроль над контрольованими операціями, визначаючи на власний розсуд методи визначення податкових зобов’язань. А у випадку виявлення факту зменшення ціни операції від звичайної, здійснюватиме коригування ціни та податкових зобов'язань (збільшуючи оподатковуваний прибуток).

Податковий контроль за трансфертним ціноутворенням

Вказаним Законом також передбачено, що Міндоходів буде здійснювати контроль шляхом аналізу нового спеціального податкового звіту («про контрольованих операціях», даний звіт необхідно подавати при наявності контрольованих операцій, п. 39.4 та п. 39.5 ПКУ), а також шляхом моніторингу контрольованих операцій та проведення перевірок на підприємстві.

Інакше кажучи, ПКУ зобов'язує всіх платників податків (оборот від 50 млн. грн. на рік), які здійснили контрольовані операції, повністю розкрити державній податковій службі всю групу пов'язаних осіб, при цьому не обмежуючись тільки тими особами, які безпосередньо беруть участь в угоді.

При цьому штрафи за порушення правил трансфертного ціноутворення – зокрема, за факт неподання звіту - складе ні багато ні мало, а п’ять відсотків від об’єму контрольованих операцій! До того ж вказана санкція буде застосовуватися незалежно від того, чи були допущені платником порушення у визначенні податкових зобов’язань.

Враховуючи вищезазначені зміни, підприємцям, чиї операції потенційно підпадають під ознаки контрольованих, можна запропонувати наступні механізми для захисту:

1. розрив «зв’язків» між пов’язаними компаніями, шляхом проведення реорганізації в компаніях; 
2. виключення ознаки «контрольованості» в здійснюваних операціях; 
3. для великих платників податків передбачена можливість укладення з органом Міндоходов договору про узгодження ціни в контрольованих операціях - тобто узгоджену ціну Міндоходов не вправі коригувати. 

Зважаючи на поспіх законодавця у прийнятті змін, підприємцям, що знаходяться в зоні ризику слід якнайскоріше вжити заходів для уникнення неприємностей з податківцями.

Адже, якщо буде встановлена пов’язаність між юридичними особами, це автоматично буде мати своїм наслідком проведення перевірок на відповідність операцій зазначених компаній критеріям щодо «контрольованих операцій». А у випадку визнання таких операцій контрольованими, Міндоходів отримає суттєвий важіль для коригування (підвищення) ціни договорів між пов’язаними підприємствами та завищення податкових зобов’язань.

Таким чином, податкова у вигляді інституту податкового контролю за трансферним ціноутворенням фактично отримує не просто ефективний механізм протидії оптимізації оподаткування з використанням пільгових податкових юрисдикцій, а й діючий інструмент прямого впливу на великий бізнес.

 Можливо, Вам будуть корисні наступні матеріали:

«Вигодонабувачі», «транзитери», «податкові ями»… або як ще назвати платників податків

Як дізнатися ставку оподаткування в країні контрагента 

Реєстрація іноземної інвестиції

Поворотна фінансова допомога

Модернізація та звітність