1 Deshunin & partners law firm - Публикации
Главная Публикации  
Публикации
Фильтр публикаций
Дата:
Автор:
Отрасль:
Последние новости
Публикации
Уголовная ответственность за передовые технологии [UA]
16.06.2013

Сучасний світ неможливо уявити без різноманітних гаджетів. Розвиток науки та техніки рухається вперед семимильними кроками. Сьогодні вже нікого не здивуєш ручкою-камерою, зникаючими чорнилами, відеокамерою у ґудзику та іншими приладами, про які ще десять років назад можна було лише мріяти. Тому й не дивно, що активна діяльність Служби Безпеки України по притягненню до відповідальності за використання новинок в світі техніки спричинила чималий резонанс серед виробників та покупців «прогресивної» продукції.

Підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за передові технології є ст.359 та ст.201 ККУ.

Відповідальність, але за що?

Статтею 359 ККУ передбачена відповідальність за незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання. А ст. 201 ККУ передбачає відповідальність за контрабанду, тобто за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Зауважимо, що діяльність щодо розроблення, виготовлення та торгівлі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, іншими засобами негласного отримання інформації підлягає ліцензуванню відповідно до норм Закону про ліцензування. Отже, якщо виріб відноситься до спеціальних технічних засобів (надалі — СТЗ), то на його розроблення, виготовлення або торгівлю потрибно отримати ліцензію в порядку, затвердженому Ліцензійними умовами № 35. У противному випадку є всі підстави для притягнення до відповідальності за ст.359 ККУ.

Але окрім підприємств, що виробляють або реалізують чудо-техніку, тюремні грати загрожують й пересічному громадянину, що бажає скористатися передовими технологіями.

Аналізуючи значну кількість справ, порушену за ст.ст. 359 та 201 ККУ, можливо прийти до висновку, що головними жертвами СБУ стають саме громадяни, що спокусилися на шедеври китайського виробництва, такі, наприклад, як брелок для ключів з вмонтованою камерою, або автомобільний брелок із вбудованим відео чи аудіо записуючим пристроєм.

Із судовими рішеннями по справам, порушенним за ст.359 та ст.201 ККУ, можливо ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Наприклад, вирок від 13.04.2012 р. Ленінського районного суду м. Кіровограда по справі № 1111/2393/12 (за автомобільний брелок із вбудованим аудіо-відео записуючим пристроєм), або вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 20.09.2012 р. по справі № 1-4/12 (за пристрої, закамуфльовані під брелоки від автомобільної сигналізації з вмонтованими в них мініатюрними відеокамерами).

При цьому слід зауважити, що за ст.359 ККУ незаконне придбання або збут СТЗ негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання караються штрафом від двохсот до тисячі нмдг (від 3400 грн. до 17000 грн.) або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк. А ті самі дії, вчинені повторно, караються вже позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років. А контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю СТЗ негласного отримання інформації, карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди (ст.201 ККУ).

Отже, відповідно до чинного законодавства кримінальна відповідальність загрожує за незаконне придбання, збут, використання, розроблення, виготовлення та переміщення через митний кордон СТЗ негласного отримання інформації.

Але окрім кримінальної відповідальності законодавством також передбачена ще й дміністративна відповідальність за придбання, перевезення або пересилання СТЗ негласного отримання інформації. Відповідно до частини першої ст.1951 КпАП, порушення порядку розробки, виготовлення, реалізації спеціальних засобів самооборони тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'яти нмдг (від 51 грн. до 85 грн.) з конфіскацією спеціальних засобів самооборони або без такої. А ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою ст.1951 КпАП, тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до семи нмдг (від 68 грн. до 119 грн.) з конфіскацією спеціальних засобів.

Адміністративна відповідальність передбачена і за незаконне зберігання СТЗ негласного отримання інформації (ст.1955 КпАП). Так, незаконне зберігання СТЗ негласного отримання інформації тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста нмдг (від 850 грн. до 1700 грн.) з конфіскацією СТЗ для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації. На жаль, в більшості випадків штрафом все не закінчується.

Забаганка стати на мить «агентом 007» може обернутися чотирма роками позбавленням волі, якщо відповідні органи визначать, що придбаний вами пристрій відноситься до СТЗ. У більшості випадків, порушення справ за ст.359 та ст.201 ККУ зумовлене не героїчною роботою СБУ та надзвичайно високим рівнем злочинності в цій сфері, а «розмитим» визначенням СТЗ в чинному законодавстві.

Так, визначення СТЗ наведене лише в Ліцензійних умовах № 35, тобто в підзаконному нормативно-правовому акті. Відповідно до п.1.6 Ліцензійних умов № 35, СТЗ для зняття інформації з каналів зв'язку, інші засоби негласного отримання інформації, це технічні, програмні засоби, устаткування, апаратура, прилади, пристрої, препарати та інші вироби, призначені (спеціально розроблені, виготовлені, запрограмовані, пристосовані) для негласного отримання інформації. Як бачимо, під таке визначення потрапляє ледь не вся сучасна техніка: магнітофони, диктофони, навігатори, камери. Адже навіть звичайну камеру можливо використати для негласного отримання інформації.

А от Асоціація виробників спеціальної техніки України «Укрспецтехпром» надає таке визначення СТЗ: це технічні або програмні засоби які спеціально розроблені, виготовлені або пристосовані для негласного отримання інформації та призначені для оперативно-розшукової діяльності. Слід зазначити, що виробників продукції, яка може бути визнана як СТЗ, які мають ліцензію на її виготовлення, неодноразово зверталися до СБУ з проханням надати роз’яснення щодо тлумачення основних понять. Втім на сотні запитань рідко вдається отримати конструктивну відповідь. Наслідком такої невизначеності вже сьогодні є численні проблеми, що виникають під час проведення перевірок ліцензіатів силами СБУ.

Так де ж шукати відповідь на питання, що насправді розуміється під СТЗ?

Здавалось, допомогти могла б методика проведення судових експертиз, яка розроблена Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБУ від 02.03.2011 р. реєстраційний код 17.0.01, і має назву «Віднесення об'єктів до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (ДСК)». Однак її зміст схований під грифом секретно (ДСК) та ретельно охороняється СБУ.

На допомогу приходить Закон України від 20.02.2003 р. № 549-IV «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання». Саме до нього відсилає СБУ для визначення критеріїв віднесення виробу до СТЗ. На виконання цього Закону прийнята постанова КМУ від 28.01.2004 р. № 86 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання». У додатку 1 до вказаного Порядку в розділі 5 частина 3 «Спеціальні технічні засоби» й наводяться критерії віднесення виробів до СТЗ.

Згідно з цимі крітеріями головна ознака, яка відрізняє звичайну побутову техніку від СТЗ, це специфічна мета засоби, а саме: скритне отримання інформації, що здійснюється без відома та згоди суб’єкта інформації. Слід зазначити, що СБУ на своєму офіційному сайті визначає, що скритність – це можливість конспіративного застосування технічного засобу, яка зумовлена ступенем захисту від виявлення фактів його встановлення та застосування. До характерних ознак можна також віднести і конструктивне виконання виробу в закамуфльованому (замаскованому) вигляді чи у вигляді, що передбачає їх камуфляж. Наприклад, ручка-камера – це закамуфльований виріб, направлений на негласне зняття інформації. Її конструктивні особливості передбачають застосування її в якості камери, а не ручки. Про можливість закамуфлювання свідчить невеликий розмір предмета, який допоможе сховати виріб таким чином, щоб його не було помітно неозброєним оком.

Так, наприклад звичайний GPS-навігатор з монітором на торпеді не буде вважатися СТЗ, адже сівши в автомобіль, водій чи пасажир відразу його помітять. А от таку новинку у світі навігаторів як система супутникового моніторингу транспорту, що являє собою спеціалізований програмно-апаратний комплекс для супутникового моніторингу, то її цілком можна віднести до СТЗ. Дана система складається з бортового обладнання (GPS-трекер), диспетчерського програмного забезпечення, серверного програмного забезпечення, різних датчиків. Такий виріб має мініатюрні розміри та його легко можна прикріпити до транспортного засобу без відома водія, а отже є всі підстави відносити такий виріб до СТЗ. У випадку застосування даного виробу лише експертна установа може дати остаточний висновок про віднесення такого удосконаленого навігатора до СТЗ. Такою експертною установою є Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.

Що можна порадити

Аналізуючи чинне законодавство, ми маємо можливість визначити характерні ознаки СТЗ та перелік виробів, що потенційно можуть належати до СТЗ. Визначаючи, чи може виріб бути визнаним СТЗ, слід звернути увагу на такі його характерні особливості як мініатюрність, закамуфльованість, можливість використання для негласного зняття інформації.

Однак, навіть провівши ретельний аналіз законодавства та визначивши, що виріб начебто не підпадає під поняття СТЗ, слід уявляти, що стопроцентну впевненість в тому, що даний виріб не належить до СТЗ, може дати лише Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз. Саме він може поставити остаточну крапку в питанні віднесення виробу до СТЗ.

Також підтвердженням належності виробу до СТЗ може бути висновок Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України про неналежність виробу до товарів подвійного призначення. Така експертиза проводиться при переміщенні виробу через митний кордон України. Проте слід зазначити, що звертаючись до експертної установи, особа фактично ставить себе «під удар»: у випадку, якщо переданий на експертизу виріб буде визнаним СТЗ, особу, яка звернулася, автоматично можуть притягнути до відповідальності.

У даній ситуації особи, що звертаються до експертної установи схожі на сліпих кошенят: вони сліпо мають повірити висновкам експертної установи. Немає ніякої можливості оскаржити висновок про належність виробу до СТЗ чи до товару подвійного призначення, оскільки доступ до методики, на підставі якої приймається такий висновок, нажаль, закрито.

Отже, якщо оцінюваний виріб потенційно може потрапити до таких, що будуть визнані СТЗ, громадянам краще не ризикувати та утриматися від купівлі чергової, навіть дуже оригінальної, дрібнички. На жаль, дана рекомендація не діє для виробників «ризикової» продукції.

Окрім звернення до експертної установи виробникам можна запропонувати декілька варіантів вирішення проблеми. Можливим варіантом є включення до інструкції по використанню виробу обов’язкової умови про інформування оточуючих про наявність такого виробу в приміщенні, автомобілі та про його функціональні можливості. Та, на погляд авторів, це не вирішить проблеми. Адже зазначивши в інструкції по використанню рушниці, що вона не створена для стріляння, вона не стане від цього гірше стріляти. Другим варіантом є зміна конструктивних особливостей товару при виробництві. Тобто усунення особливостей виробу, що дають підстави віднести його до СТЗ. Важливо пам’ятати, що конструктивна особливість виробу, що не дає можливості віднести його до СТЗ, має бути невід’ємною його частиною.

І на останок, хотілося б зазначити, що незважаючи на всю, здавалось би, безвихідність ситуації для виробників та пересічних громадян, у громадян є козир, що допоможе в оскарженні дій СБУ.

Так, відповідно до частини другої ст. 178 ЦКУ, «види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом». Постановою ВРУ від 17.06.92 р. № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна» визначено перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. До нього включено СТС. Однак, в Україні зараз не існує закону, який би містив положення про вилучення СТЗ з цивільного обороту, так само і немає закріпленого в законі визначення СТЗ. Як зазначалося, визначення СТЗ закріплено лише на рівні підзаконного нормативно-правового акту.

Опубліковано у "Бухгалтерії"

Сергей Дешунин, Алена Мирко
Контакты
Юридическая компания Deshunin & partners
г.Киев, ул.Кирилловская, 1-3
карта
Публикации
Об оформлении трудовых отношений с работниками при выделе предприятия [UA]
Рівень правового регулювання процедур, пов’язаних із такою специфічною формою реорганізації підприємства як виділ, навряд чи можна назвати достатнім. Зокрема, питання оформлення трудових відносин із працівниками під час виділу підприємства є одним із таких, що майже залишилося поза увагою нормотворця. Звідси - неоднозначність та спірність практики, а також – необхідність здійснення системного аналізу норм чинного законодавства України для того, щоб дати відповідь на вказане питання. Нормативне регулювання або «радянські» норми в сучасних..
Что наши клиенты говорят о нас
" Юристы «Дешунин, Юфест и партнеры» не первый год предоставляют комплексную юридическую поддержку бизнес-деятельности Издательского дома «Вавилон». Отдельно хотелось бы отметить помощь юристов в приобретении нескольких брендовых изданий первой величины, ставших важными составляющими нашего Издательского дома.  "
"Издательський дом "Вавилон", Инна Ткалич
читать все